Гендерна нерівність у сфері охорони здоров’я є порівняно новим і маловивченим аспектом здебільшого через соціо-культурну специфіку гендерних конструктів. Однак з точки зору громадського здоров’я, суспільного життя та рівності в доступі до суспільних благ, гендерні особливості галузі мають бути вивчені та враховані в наданні суспільно важливих послуг. Тож, метою даного дослідження стало вивчення гендерних особливостей в галузі охорони здоров’я та в організації медичної допомоги: в чому полягає специфіка, ролі, та які установки й стереотипи домінують в Україні, які основні механізми їх мінімізації.
Дослідження виконувалося на початку 2013 року на замовлення Швейцарського бюро співробітництва в Україні.
Завдання дослідження
визначити основні джерела та ступінь гендерних відмінностей в декількох секторах охорони здоров’я та оцінити їх актуальність в українському суспільстві;
виявити особливі потреб споживачів медичних послуг, пов’язані з гендерними відмінностями, та оцінити їхню актуальність в українському контексті;
та запропонувати перспективні напрямки, розробити рекомендації та показники для подальших заходів, спрямованих на пом’якшення (або усунення) гендерних відмінностей.
Методи дослідження
Методологією дослідження став мета-аналіз (кабінетне дослідження) та збір якісної емпіричної інформації. Так, в межах дослідження були опитані як споживачі, так і надавачі медичної допомоги в Харкові, Вінниці та Києві. Також, інтерв’ю були проведені з експертами з гендерних питань.
Результати дослідження
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликає до усвідомлення важливості гендерно сензитивної охорони здоров’я, яку визначають за трьома основними аспектами: діапазон і зміст послуг, організація надання допомоги, а також взаємодія пацієнта та лікаря, в яких варто зменшити наявність гендерних викликів.
Таким чином, враховуючи велику вразливість жіночого репродуктивного здоров’я, зусилля в досягненні гендерної рівноваги в українській охороні здоров’я були здебільшого спрямовані на задоволення потреб жінок в цій області. Значна підтримка міжнародних організацій була помічена в цій сфері.
Враховуючи специфіку надання медичної допомоги організації в Україні (географічну та фінансова доступність медичної допомоги не завжди знаходиться в полі зору тих, хто формує політику), жінки, схоже, мають менше можливостей у доступі до послуг охорони здоров’я у зв’язку з економічною роллю жінки, що також включає обмежений доступ до фінансових ресурсів. На додаток до питань доступу, тренди в сфері хвороб систем кровообігу (захворюваність та смертність) засвідчують ігнорування симптомів у жінок. Як зазначається в науковій міжнародній літературі, це може бути пов’язано з гендерною упередженістю лікаря щодо сприйняття цих симптомів. Крім ХСК, існує загальна відсутність доказів для ефективних стратегій в лікуванні жінок «типово чоловічих» захворювань, тобто алкоголізму, наркоманії, психічних розладів.
З іншого боку, чоловіки, маючи більше фінансових і часових ресурсів, часто не адекватно їх використовують. Чоловіки рідше звертаються до лікарів, особливо при захворюваннях сечостатевих органів. Також, загальна культура здоров’я чоловіків є низькою, що призводить до значної передчасної смертності. Чоловіки беруть участь в найризикованіших заходах, так само як і вдаються до нездорової поведінки, такої як зловживання психоактивними речовинами. Чоловіча поведінка, порівнюючи з жіночою, частіше призводить до травм і насильницької смерті. Більшу частину смертей чоловіків можна було б запобігти за вдавання до менш ризикованої поведінки.
В цілому, серед опитаних, чоловіки і жінки, споживачі та надавачі медичної допомоги вважають, що більшість існуючих проблем в наданні медичної допомоги не пов’язані з відсутністю гендерно чутливої допомоги, адже низька якість та доступність медичної допомоги є найбільшим викликом для усіх сторін, залучених до системи охорони здоров’я України. Всі респонденти підкреслюють масштабність платежів з власної кишені, неадекватну реакцію медичного персоналу на пацієнта і більше того, описують українську медичну допомогу як таку, що шкодить здоров’ю.
Тим не менш, чоловіки-респонденти зазначають, що відвідують лікаря і лікуються здебільшого через жіночий тиск на них. І жінки, і чоловіки вважають, що профілактика захворювань і здоровий спосіб життя має заохочуватися краще в країні, яка не націлена на покращення медичної допомоги, в тому числі на її клієнт-орієнтованості.
За додатковою інформацію щодо дослідження, будь ласка, звертайтеся до Тетяни Степурко – chernysh@ukma.kiev.ua.